"Якщо іноді я міг поговорити російською — після того, як вивчив нашу історію, все змінилося", — Андрій Шимановський, TikTok-блогер, популяризатор української мови

Нещодавно група 1+1 media спільно з WAW та МКІП запустили масштабний проєкт "Плюсуй українську", спрямований на популяризацію української мови та культури. Так, у межах серії спеціальних інтерв’ю на сайті 1+1 ми будемо знайомити вас зі справжніми народними амбасадорами української мови – людьми, які на власному прикладі доводять, що вивчати українську мову, популяризувати нашу культуру та створювати якісний українськомовний контент – важлива мета на шляху до Перемоги.

Першим героєм циклу матеріалів став Андрій Шимановський – TikTok-блогер та популяризатор української мови. Його тематичні відео в соцмережах збирають мільйони переглядів, а "Мовний марафон" Андрія обʼєднав уже 15 000 людей, завдяки чому на потреби ЗСУ передано більше 3 300 000 грн. 

В інтерв’ю він розповів про те, в який момент почав удосконалювати українську мову, як людям перервати емоційний зв’язок з російською та як вдається винаходити нові форми для навчальних відео. Про це та про багато іншого – читайте в матеріалі нижче.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 1+1 media спільно з WAW та МКІП запускають масштабний проєкт «Плюсуй українську»

У дитинстві довкола себе ви чули різні мови: українську, польську та російську. В який момент ви відчули внутрішню потребу зосередитися лише на українській мові та почати вивчати саме її?  

У 10 років почав відчувати певний дискомфорт, який не міг описати словами. Мені було незрозуміло, до якої національності належу, чому у нас така “мішанка” з мов. До речі, до цих трьох мов, про які ви згадали, слід ще додати білоруську. Ми жили неподалік білорусі і дуже багато слів “залітали” звідти теж. 

Просто одного разу прийшов до мами й сказав: “Мені незручно. Треба визначитися з однією мовою”. Ми — українці, ми співаємо народні пісні на застіллях українською мовою, у нас гімн — українською мовою. Отже, і я буду розмовляти українською. 

Проте, аби опанувати українську мову і заговорити не так, як всі однолітки, потрібен був час. Рушійні зміни почалися вже в університеті, в 17 років. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Блогер Андрій Шимановський дає уроки української в ТікТок: читає реп, ставить дикцію і правильні наголоси (ВІДЕО)

Якщо іноді я міг поговорити російською — після того, як вивчив нашу історію, все змінилося

Отримав величезну порцію натхнення від свого педагога з техніки мови Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого - Олександра Васильовича Завальського. Він фактично прищепив мені любов до мови. Далі більш глибоко почав її досліджувати, вивчаючи історію України та досліджуючи всі несправедливості, репресії, які пережила наша мова. Захотів відновлювати її, тоді це стало принциповим питанням. 

В одному зі своїх інтерв’ю ви зазначали, що перевчитися значно складніше, ніж вивчити мову з нуля. Як хлопець родом із Житомирщини, що певний час сам спілкувався суржиком, почав удосконалювати свої знання з української мови та, відповідно, вимову? 

Почав виписувати всі помилки в окрему таблицю, або слова, до яких у мене були запитання, на кшталт: “Який тут наголос?”, “А чи це літературне слово?”. Чув помилки в інших людей та теж їх виписував. Розгортав словники та шукав відповіді на свої питання. Це стало для мене певною грою. І так вивчив основну частину наголосів та неправильних лексичних конструкцій, переставши використовувати їх у житті. 

Крім таблиці, ще зробив картки з цих слів. З одного боку було неправильне вживання, а з іншого — правильне. Їхав у метро на навчання та перегортав їх. Цей метод мені насправді дуже допоміг почистити мову від суржику. 

До того ж мій курс в університеті був інтегрований в питання вивчення української мови. У нас був певний культ і ми постійно виправляли одне одного. Часто записував на диктофон, як читаю українську літературу. Десь 5 хв робив запис, а потім у навушниках уважно прослуховував і виписував звуки, які об’єктивно звучать погано. Теж міг звернутися до педагога і запитати, як правильно вимовляти ті чи інші слова. 

У мене була мотивація — хотів красиво розмовляти. Прагнув бути прикладом для свого оточення 

Далі почався дуже цікавий психологічний момент. Жив у Києві з людьми, які довкола мене теж вивчали українську мову, а коли приїжджав у Житомирську область, то люди вже дивилися на мене, як на білу ворону. Казали: “Андрюша, що сталося?”, “Андрюша, шо таке?”. Я ж відповідав: “Та нічого, люди змінюються. І ось вирішив, що потрібно говорити саме так. 

Певний час відчував внутрішній дискомфорт, адже інші люди теж погано себе почували, думаючи, що вони якісь неповноцінні, адже говорять інакше. Хтось агресивніше до мене ставився, а хтось навпаки. Проте з часом всі почали так само говорити, виправляючи себе переді мною. Став своєрідним прикладом для свого оточення. 

Чи зараз ви звертаєте увагу на помилки інших людей? Якщо так — як коректно сказати людині, що вона зробила помилку? 

Спочатку, коли я гарно вивчив українську мову, мені було дуже важко не помічати помилки інших людей. Міг комусь з близького оточення зробити зауваження, а далі це стало моєю роботою. Люди почали до мене звертатися з проханнями допомогти почистити суржик, розібратися з наголосами тощо. Почав проводити дуже багато консультацій щодо вивчення мови, розповідаючи свої техніки. Так і вирішив, що виправлятиму лише на лекціях, адже зіпсую з усіма стосунки, якщо продовжу робити зауваження. 

Як не образити? Якщо людина вас попросила допомогти — допоможіть. Якщо ні — не робіть цього, адже ви не знаєте, як вона відреагує. Є дуже багато вразливих людей, які в цей момент, коли ви їх виправите, закриються та продовжать далі говорити російською. Такі люди зазвичай не дають собі помилятися. 

Людина має зрозуміти, чому українська мова — невід’ємна частина нашої безпеки та потужніша за ті мури, які будуть на кордоні з білоруссю

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 5 психологічних порад, як перейти на українську мову

Як людям перервати емоційний зв’язок з російською мовою? 

Вважаю, що емоційний зв’язок з російською мовою можливо подолати лише через просвіту. Людина має зрозуміти, чому українська мова — невід’ємна частина нашої безпеки та потужніша за ті мури, які будуть на кордоні з білоруссю. Вона справді є щитом від агресивних та тупих сусідів. Другий момент — слід усвідомлювати, яким чином російська мова прийшла до цієї людини. Потрібно відгорнути стрічку життя назад на 300 років. До моменту, коли російська мова тут все окупувала. Коли українцям казали, що їм буде важко реалізуватися без знання російської мови, а говорити українською вони будуть в селі. 

Коли всі ці стереотипи тисли на людину протягом всього існування та ще й тисли на попередні покоління, дуже важко подолати емпатійний зв’язок з російською мовою

росія споконвіку чинила лінгвоцид, вводячи цензуру на українські книги, вилучаючи зі шкіл українські букварі, переслідуючи українських діячів та змінюючи наш правопис. Так, свого часу росія викорінила літеру Є (проЕкт-проЄкт), відібрала літеру Ґ, яка нас вирізняє з-поміж інших мов, тощо. Які ще зміни рф внесла в українську мову з часом? 

Наприклад, росія штучно змінила наші наголоси. Часто, коли людина каже “пОдушка”, ми думаємо, що це помилка. Ніби правильно казати “подУшка”. Проте слово “пОдушка” до 30-х років наголошувалося саме на першому складі. російська мова змусила нас ставити наголос на передостанній склад. І таких прикладів безліч. 

Своє перше відео в TikTok ви опублікували 8-го вересня 2020 року, а в Instagram ще раніше, у травні того ж року. Як винаходите нові форми для ваших відеороликів? 

Створення нових відео відбувається приблизно таким чином: я проходжу шлях від свого під’їзду до магазину, чую розмови людей, які часом використовують неправильні наголоси чи в цілому правила. Відразу спадає на думку, що треба про це розповісти.  Коли вже повертаюся додому, починаю вигадувати, в якій формі це зробити. 

До створення такого контенту залучено небагато людей. Зазвичай я все знімаю сам, але іноді прошу свою дівчину, або ж близьких друзів. Безліч разів намагався знайти людей, які б мені писали сценарії та креативили, але не вдається це зробити. Люди або не вміють створювати, або не знають української мови та не розуміють контексту. Велика команда у мене якраз працює над курсом “Мовний марафон”, там понад 20 людей з різних сфер. 

Скільки людей вже пройшли навчання в межах вашого “Мовного марафону” та з яких вони регіонів країни? І скільки в цілому допомоги вдалося зібрати на ЗСУ завдяки марафону? 

Від початку повномасштабного вторгнення понад 15 000 людей пройшли навчання на курсі “Мовний марафон”, що триває 21 день. Загалом ми зібрали понад 3 300 000 грн на потреби ЗСУ завдяки проведенню цього курсу. 

До початку повномасштабного вторгнення “Мовний марафон” зазвичай купували люди із західних областей України, іноді з центральної частини країни та дуже рідко зі Сходу, Півдня чи Півночі. Коли розпочалася повномасштабна війна, найбільше учасників було з Одеси, Харкова, Дніпра, Донецька, Луганська та Криму. Вік учасників — від 25 до 35 років. І переважно це жінки, близько 70-80%. Будь-хто може доєднатися до марафону, крім росіян. До речі, серед них також є охочі вивчити українську. Так, понад 100 росіян висловили бажання взяти участь у нашому марафоні, проте ми сказали: “Ні”. 

На вашу думку, як споживання російськомовного контенту (музики, програм тощо) впливає на хід війни в України? Чому нам важливо відгородитися від росії і тут? 

Передусім, друзі, потрібно розуміти, як влаштований сучасний медійний світ. Переважно всі артисти публікуються на платформах, які монетизуються. Цим артистам платять гроші за ваші прослуховування, з яких вони сплачують податки. А вже потім з податкової системи фінансується російська армія, яка на нас напала та нищить Україну, вбиваючи наших людей.

Мовне питання у суспільстві завжди було дискусійним, через вплив росії у тому числі. Як гадаєте, чому нам, українцям, знадобилися століття для того, щоб перестати сваритися на цій темі та усвідомити важливість мови як основи культури?

Мене неодноразово запитували, які методи українізації ти вважаєш найбільш ефективними. Те, що зробив путін, — на жаль, один з найбільш ефективних методів українізації. Чому? Бо в момент, коли на твою країну насувається така трагедія і починається війна, людина ставить собі екзистенційні питання, які собі ніколи не ставила: “Хто я?”, “Як я себе ідентифікую?”, “До якої країни я належу?”, “Якщо я українець — чому говорю мовою агресора?”. Ці питання стали різко важливішими, ніж, що поїсти, вдягти тощо. Люди зрозуміли, що можуть втратити життя. 

Чому раніше ми цього не зробили? Це питання слід ставити до влади, яка раніше в достатній кількості не запроваджувала освітні проєкти та програми, які могли донести до людей важливі думки. Також варто поставити це питання і до самих українців. Це справді наша проблема, чому ми раніше не українізувались. 

Дуже хочу, аби після Перемоги України у кожного з нас відбулось ментальне зростання і всі політичні питання, які штучно створила росія, просто зникли