Село Диканька, що на Полтавщині, давно відоме за творами Миколи Гоголя. Однак мало хто знає, що це місце також пов'язане з одним із найвпливовіших козацьких родів. Про палац Кочубеїв у Диканьці розповів Акім Галімов в "Українські палаци. Золота доба".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Прокляття" козацького роду на Сумщині: історія маєтку Галаганів в "Українські палаци. Золота доба"
Палац Кочубеїв у Диканьці
Найвідомішим представником роду Кочубеїв був Василь Кочубей, який свого часу служив правою рукою Івана Мазепи. Він зрадив гетьмана та доніс на його план повстати проти Російської імперії. Іронічно, що у Санкт-Петербурзі йому не повірили, а за зраду стратили в Україні. Повстання все ж відбулося, Мазепа зазнав поразки, а Петро І заради "справедливості" виділив нащадкам Василя землі, статус та багатства. Кочубеї отримують князівський титул.
Історія палацу у Диканці починається у 1799, коли правнук Василя Віктор жертвує кар'єрою заради кохання та переїжджає з імперської столиці до Диканьки. Тут він будує грандіозний родинний маєток, який був наповненим коштовними виробами та картинами європейських художників. У палаці він створює родинний архів Кочубеїв. Після сходження на престол Олександра І Віктор стає міністром закордонних справ та фактично другою людиною в імперії. Він має дружні стосунки з імператором та навіть приймає його в себе у Диканьці. Правитель залишається в захваті від маєтку Кочубеїв, а його дружина навіть має бажання збудувати у Санкт-Петербурзі таку ж оранжерею, як на Полтавщині.
Розквіту палац у Диканьці зазнав і у 1880-х за часів нащадка Віктора Кочубея. Тут будують корти для нового модного англійського спорту тенісу, а чимало фотографів, художників та поетів приїжджають сюди, аби творити. Маєток Кочубеїв славиться своїм дивовижним парком та оранжереєю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психіатрична лікарня на місці розкішного палацу: Акім Галімов розповів про історію замку Радзивилів
Як і для більшості українських палаців, фатальною для маєтку Кочубеїв стає більшовицька революція. Родина осідає у Європі, а їх дім залишається на поталу більшовикам. Звідси вивозять усі коштовні речі та особливо ретельно шукають родинний архів. Його зрештою знаходять за таємними дверима в одній з кімнат палацу. Спочатку предмети вивозять до Полтави — деякі з них і досі зберігають у місцевих музеях. Найцінніші речі та близько 10 тисяч архівних документів вивозять на росію. Близько тисячі об'єктів до нашого часу зберегти не вдалося. Зараз на місці розкішного палацу знаходиться звичайне поле, а всі архітектурні об'єкти знищено.
