Роззброєння заради миру
6 грудня 1991 Верховною Радою незалежної України було прийнято закон про створення ЗСУ. Від початку свого існування українські збройні сили стали другою армією на континенті та поступалися хіба що росії. На території країни залишився величезний спадок зброї від СРСР: 6500 танків, 7000 бронемашин, 7200 артилерійських систем, 1500 літаків та 176 міжконтинентальних балістичних ракет. Особовий склад у 1991 становив близько мільйону людей. Країна мала розвинену військову промисловість та потужності для такого великого війська.
Станом на початок 90-х у світі відбувався глобальний процес роззброєння. Серед основних принципів — обмеження на кількість зброї та відмова від накопичування військ на кордонах. У червні 1992 до цього процесу доєднується й Україна. Встановлено нові квоти на обсяги озброєння, а військо скоротили до 400 тис. Надлишки зброї мали ліквідовувати коштом НАТО. У 1994 укладено “Партнерство заради миру” — воно продовжує роззброєння, забезпечує спільні навчання та гарантує консультації у разі виникнення військових питань. У 1996 Україна досягла обіцяних обмежень.
До “Партнерства заради миру” свого часу доєдналася і росія. Та чи виконували вони умови договору? Частину озброєння перевезли за Урал, а під час Чеченських воєн почали накопичувати війська біля кордонів. НАТО проігнорували ці порушення. Згодом росія починає військову агресію проти Грузії, а у 2015, після початку війни в Україні, взагалі виходить з угоди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим США та росія погрожували Україні задля відмови від ядерної зброї: відповів Акім Галімов
Україна — постачальник зброї
За часи незалежності українці брали участь у багатьох миротворчих місіях по світу, найчастіше в Іраці. Влітку 1995 весь світ облетіли новини про те, як українські військові рятували мусульман від етнічної чистки у Боснії.
Тим часом у 1997 ЗСУ скоротили до 320 тис., а у 2005 до 180 тис. За період 2005-2014 Україна продала озброєння на 3 млрд гривень та увійшла до ТОП-5 експортерів зброї у світі.
У 2008 українці знову привернули увагу світової спільноти, щоправда, вже не у такому благородному контексті. У вересні того року пірати у Сомалі захопили судно з українськими моряками та вантажем — 33 танки. Їх мали доправити до Південного Судану, в якому тоді точився воєнний конфлікт. Це стало причиною міжнародного скандалу та чуток про те, що Україна підживлює конфлікти країн третього світу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Києво-Печерська лавра стала епіцентром московської пропаганди: "Реальна історія" з Акімом Галімовим
Російське втручання в українську армію
24 грудня 2012 за каденції Януковича міністром оборони стає росіянин Лєбєдєв, за чиїм наказом в Україні починають знімати ППО. Це мало свої наслідки — у 2014 нам просто не було чим закрити небо. Його попередник, росіянин Саламатін, також сприяє зменшенню обсягів українського озброєння. До кінця 2013 ЗСУ мало ледь 120 тис. особового складу, менше сотні літаків, 686 танків, кілька сотень артилерії. Під час вторгнення росії у Крим більшість української техніки несправна. Олександр Турчинов, виконувач обов'язків Президента України у 2014, пізніше розповідатиме, що силою відбити півострів шансів не було. Проти 25 тис. російських загарбників оперативно могли підняти лише 5 тисяч солдатів ЗСУ.
“Сприяння” росіян прослідковуємо і в серії вибухів на український військових складах. За 2003-2019 сталося близько 14 подібних інцидентів. Більшість з них за офіційними версіями є нещасними випадками за невстановлених причин. Факт диверсії доведено лише щодо вибухів у 2017 на складах у Калинівці, Вінницька область.
Участь російських агентів було також доведено в інциденті на чеському складі у 2014. Тоді там зберігали боєприпаси, які мали доправити на Донбас.
Дивіться повний випуск "Реальної історії" з Акім Галімов, що виходить на YouTube каналі проєкту.
