Підгорецький замок на Львівщині є одним із найвідоміших палаців України. Його окутують моторошні легенди, а зручне місце розташування на трасі Київ-Чоп робить привабливою пам'яткою для туристів. Невідомі факти про замок у Підгірцях розповів Акім Галімов у проєкті "Українські палаци. Золота доба".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому на місці розкішного козацького палацу зараз фермерське поле: відповів Акім Галімов
Підгорецький замок
Історія замку починається на початку 17 століття, коли землі західної України входили до складу Речі Посполитої. Станіслав Конецпольський, коронний гетьман (сучасною термінологією — міністр закордонних справ), починає тут будівництво своєї резиденції. Він був відомим полководцем, який успішно протистояв Османській імперії. Аби підтвердити свою велич, він зводить кілька оборонних споруд на східних землях Речі Посполитої, серед них — замок у Підгірцях.
Спочатку споруда мала лише два поверхи та була оснащена потужними оборонними стінами. Вона мала розкішний інтер'єр та окрему залу, прикрашена 16 портретами засновника. На них відображали ключові воєнні звитяги коронного гетьмана. Посеред палацу звели високу каплицю з позолотою та італійським мармуром. Оригінальний вигляд замку був таким:
До речі саме Станіслав Конецпольський є ключовою особою однієї з найпопулярніших легенд замку. Подейкують, наче у 1646 він загинув від передозування афродизіаком.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Прокляття" козацького роду на Сумщині: історія маєтку Галаганів в "Українські палаци. Золота доба"
Через декілька років після смерті першого власника спалахнула Хмельниччина, яка не оминула Підгорецький замок. Будівля потребує реставрації, яку проводить новий коронний гетьман Ян Собеський. Згодом він стає королем Речі Посполитої, а палац перетворюється на королівську дачу.
Уже у 18 столітті замок переходить у власність аристократа Вацлава Жевуського, і це вважають початком золотої доби споруди. Саме тоді добудовують ще один поверх палацу — у такому вигляді він зберігся і донині. Жевуського призначають адміністратором українських земель, тож Підгірці стають його домом.
Тут Вацлав Жевуський розбудовує багаторівневий парк, каплицю в італійському стилі та окрему будівлю-готель для високоповажних гостей. Всередині палацу новий власник забезпечує вишуканий інтер'єр. За його часів з'являється "жовта" позолочена кімната та дзеркальні покої з купою коштовних люстерок. Відомий він і за легендою: так, найпопулярніший міф про Білу Пані складений саме про Вацлава Жевуського. За переказами, після зради дружини він замурував її у палацових стінах.
Після смерті Вацлава палац переходить до його сина Северина. Він прославився своїми алхімічними дослідами та спробами знайти філософський камінь — легендарний артефакт, який мав би перетворювати будь-що на золото. У пошуках легкого багатства Северин занедбав палац та був змушений продати його литовській родині Сангушків. Вони залишалися власниками замку аж до Другої світової війни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психіатрична лікарня на місці розкішного палацу: Акім Галімов розповів про історію замку Радзивилів
Узимку 1956 року у споруді за невідомих обставин спалахує пожежа, яку вдається загасити лише через 3 дні. Від цього найбільше страждають дах та інтер'єр. Потім радянська влада переобладнує будівлю під санаторій для хворих на туберкульоз. За незалежності України палац почали потроху реставрувати, однак процес зупинився через повномасштабне вторгнення.
Детальніше дивіться у повному відео проєкту "Українські палаци. Золота доба":
