У Мексиці є унікальна можливість вирушити в минуле. Від'їхавши лишень якихось 30 км від міста, ви потрапляєте до Європи 19 століття. Життя без радіо, інтернету, телебачення, телефонів і автомобілів.
Вони – послідовники протестантського вчення, яке з'явилося в Нідерландах у першій половині 16 століття. Уже 500 років меноніти живуть за своїми суворими релігійними правилам. У деяких з них немає навіть паспортів. Як тільки держава забороняє їм жити за їхніми законами, вони залишають країну.
Німеччина, Англія, Франція, Польща, Америка, Канада – кочівники встигли побувати скрізь, а зараз проживають мексиканський період своєї історії. Дорогою до відлюдників сталося те, чого ніхто не очікував. На заправці ведучий "Світу навиворіт" зустрів свою першу любов.
"Мені був 21 рік. Я шукав першу машину. Випадково натрапив на дешевий і дуже рідкісний Ford Escort. Чистокровний мексиканець. За ті самі гроші продавали Жигулі. А тут - електропакет, подушки, система автоматичного зняття ременя безпеки під час відчинення дверей...
- Ти собі береш, або ти перекупник? - запитав мене господар.
- Собі, - відповів я.
- НЕ БЕРИ. Ти з нею не впораєшся. Запчастин немає. Дуже проблемна машина. Я тебе попереджаю, вона з'їсть тобі мозок, - несподівано відповів продавець.
Але це була любов. З першого погляду. І як буває в такому стані, я не чув аргументів. Машина навіть не заводилася. Але я все одно її купив і на буксирі повіз у гаражі. Знайомі даїшники сказали, що таких машин у країні штук 5-10, а отруйно-зелена – одна -однісінька, і вони точно знатимуть, хто їде. Скажу чесно, їздила зелена мексиканка менше, ніж потребувала ремонту. Це був конструктор, завдяки якому я повністю вивчив будову автомобіля. Міг сам поміняти бензонасос, відчинити капот і розібратися, чому вона знову не заводиться. Знав, які трубочки підрізати, які дроти скрутити, куди вставити цвях або підкласти дощечку. Я поміняв у ній практично все, але вона все одно регулярно змушувала мене їздити "на шнурку". Трос у багажнику завжди був напоготові. У чохол я його не ховав. Я продав її майже 10 років тому. Було дуже прикро розлучатися, - не стримує емоцій Дмитро Комаров.
Щоб потрапити в гості до мера поселення, Дмитру Комарову довелося відмовитися від першої любові та інших чотириколісних засобів пересування, пересівши на коня. Обов'язковою умовою зйомки було нерозголошення назви місцевості, де живуть меноніти. Гостей з України чекали страви кухні вихідців з Нідерландів, які вони, на свій подив, знають з дитинства.
