Історія 60-річного чоловіка Ігоря та його маленької собачки Жужі, які пішки змогли вийти з окупованого Маріуполя і дістатися Запоріжжя. Ігор розповів для ТСН, які перепони були на їхньому шляху і що врятувало друзів.
Нині Ігор із собачкою перебувають у безпеці, у Києві. Жужа почувається вже набагато спокійніше, за словами Ігоря. Однак, вона досі здригається від гучних звуків. Ігор та Жужа прожили у Маріуполі під постійними обстрілами маже два місяці. Одного ранку чоловік зрозумів, що необхідно тікати: спочатку до Запоріжжя, а потім — до Києва, де живуть його батьки. Вирушили напередодні Великодня. Зруйнованим містом, розбитими дорогами.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сина загиблого українського військового, який захищав "Азовсталь", з пологового будинку зустрічали демобілізовані побратими (сюжет ТСН)
Через 25 російських блокпостів. Ігор розповідає, що собачкою окупанти були розчулені, це був такий собі відволікаючий момент. Кілка ночей довелося провести на блокпостах окупантів. Інколи довелось ночувати у будинках незнайомців. Між Маріупоем та Запоріжжям понад 200 км. Шлях здавався майже нездоланним для маленької Жужі.
"Вона лягала та не хотіла іти. Умовяв її. Це мій друг по життю, останні 9 років. Я б навіть ніс її".
Коли до Запоріжжя лишалось 80 км, лапи собаки були стерті об асфальт, а Ігор почав втрачати надію. Тоді друзів підібрала вантажівка. Новий знайомий довіз їх до Запоріжжя, а там їх зустріли волонтери. Основна увага, звісно, була Жужі. Ігор шуткує, що йому навтіь трохи прикро було.
Запорізька волонтерка Людмила Швайка надала Жужі першу допомогу. Вона розповідає, що лапки були стерті до крові. З моменту, як їх привезли, собака до вечора не зробила жодного кроку.
Тепер Ігор та Жужа живуть у батьків чоловіка у Києві. Та він досі прокидається о 5-й ранку. У цей час у Маріуполі прокидались кожного ранку від звуку обстрілів:
"Там такі обстріли були, що не можна було не прокинутись".
Дивіться, як 60-річний чоловік разом із собачкою пішки евакуювався з Маріуполя:
