Про морського піхотинця Михайла Діанова світ дізнався завдяки світлині, яку зробив азовець Дмитро Козацький з позивним "Орест" на "Азовсталі". За долю Михайла переживали тисячі українців, коли побачили на світлині з апаратом зовнішньої фіксації на руці. Нещодавно Михайло Діанов і ще дві сотні українських захисників повернулися з полону. Тепер Михайла впізнають на вулицях, дякують та обіймають. Як він вижив і чому називає себе "оптимістичним оптимістом", розпитувала Наталя Нагорна у ТСН.
Фото: Дмитро Козацький, Instagram/kztsky
Михайло Діанов на війні з 2015 року. До Маріуполя та полону він був гранатометником у приазовських степах, потім пораненим потрапив на завод Ілліча та "Азовмаш", а вже звідти на "Азовсталь". Михайло воював однією рукою та найбільше не любив авіаудари по заводу. На питання, як йому вдалося вижити, відповідає коротко: "В мене не поцілили".
"Очікується масований авіаудар і все, ти стаєш між якимись перекриттями. Це не летить винищувач чи штурмовик, який кинув там бомбу, а це летить ескадрилья бомбардувальників і бубубубубубу. Все труситься, через вентиляцію входить пилюка і ми всі в масках були, дихати було неможливо", — пригадує Михайло.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Захисник "Азовсталі" Дмитро Козацький переміг на престижному фотоконкурсі у Франції
Він виконав наказ "вижити". Згадуючи про Оленівку, Михайло розповів, що то був жах, справжній концтабір. До звільнення його вивозили лише раз, аби зняти апарат зовнішньої фіксації:
"Мені апарат знімали плоскогубцями. "Ти ж морпіх, давай, терпи", один тримав за плече, а другий знімав мені апарат. Терпів, де я мав дітися. Рука була пошкоджена капітально, я гнив повністю".
Нині ж у його руці не вистачає 4-х сантиметрів кістки. Ортез для своєї понівеченої кінцівки морпіх зробив сам і не дозволяє лікарям щось змінити. На його обличчі ще залишилися сліди від скотчу, його наліпили ще в Оленівці, а зняли, лише коли він почув: "Хлопці, Слава Україні!
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Звільнена з полону парамедикиня Марʼяна Мамонова народила дівчинку
Михайло впевнений, що руку йому відновлять і він знову зможе грати на музичних інструментах. У мирному житті він був музикантом, у Тернополі мав свій гурт і найбільше любив грати на бас-гітарі. Михайло мріє про риболовлю та відкрити свою майстерню по металу.
"Я хочу просто пройтися Києвом, аби мене ніхто не чіпав, зайти до магазину і купити не дуже потрібну мені річ, я давно збирав гроші".
Одне зі своїх бажань Михайло вже виконав: він їсть еклери, про які так сильно мріяв у полоні.
Дивіться історію морпіха Михайла Діанова:
