За плечима ведучої «ТСН» та куратора проекту «Здійсни мрію
Грандіозне здійснення мрії у День поліції: Президент і голова МВС вручили поліцейський іменний жетон маленькому Глібу» дуже насичений рік. Ініціатива, що опікується хворими дітками, вже встигла здійснити 45 найзаповітніших дитячих мрій і не планує зупинятися.
На тлі важких для країни подій і зайнятості Лідія Таран не виїжджала за кордон, а от нагоду безвізового режиму пропустити не змогла і організувала для доньки чудові пізнавальні канікули на узбережжі – за всіма правилами економії. Ведуча володіє французькою і має друзів у Франції, тож цього літа вирішила їх навідати. До відпустки почали готуватися заздалегідь, а під час подорожі Василина на рівні з мамою готувала на дружню компанію. 1plus1.ua розпитав ведучу про найяскравіші враження від її вояжу.
Чому вирішили провести відпустку у Бретані? Як планували мандрівку?
Відпустка в Бретані – можливо, це вже буде для нас з донькою родинною традицією. Маємо там друзів, українсько-французьку сім'ю, які знімають будиночок на краю землі. У Фіністері. Так перекладається назва цього регіону. І це справді дуже далеко від усіх наїжджених туристичних маршрутів у Франції.
Завжди варто планувати такий відпочинок заздалегідь. Бронювали квитки ще взимку, вигадували такі маршрути, щоб максимально насолодитись різними містечками і пейзажами по дорозі до Фіністеру.
Ну а на місці нас вже чекала купа друзів з дітьми, собаками і планом, що будемо робити кожного дня. Бо практично не сиділи на місці. А коли і залишалися на океані, то веслували на каяках, ловили вітер на віндсьорфінгу або практикували сплави на САпах. Це така дошка-човен, на якій стоїш і керуєш одним веслом. Температура води там низька, тож купатися можна тільки в гідрокостюмах.
Французька кухня для вас неможлива без...
У Бретані кухня неможлива без бретонського солоного масла і без крепів із карамеллю на цьому ж маслі. І без сидру. І без лангустинів. Але кухня в цьому регіоні значно відрізняється від того, що більшість називає французькою кухнею. Це такі місцеві спеціалітети як, приміром андуї-ковбаски з тельбухами і спеціями. Непідготовлені туристи можуть і не зрадіти такій страві.
Яка книжка супроводжувала вас у дорозі?
Настільною книгою була кулінарна! (усміхається - прим.ред) Французькою мовою. В домі завжди було багато гостей, тому ми натхненно готували. Навіть Василина тепер вже вміє спекти мамі кіш із чим завгодно. Або карамелізувати фрукти для тарт татена.
Що у подорожі вразило найбільше: люди чи природа?
Люди, вписані у місцеву природу. Частково нею і сформовані. Спокій, ввічливість і така злегка дистанційована відкритість... Там всі на вулиці досі кажуть одне одному Бонжур, а в буланжері памятають, який твій хліб. Похід на ринок -це вихід в світ, а недільний похід у церкву - це взагалі свято.
Неймовірний шарм маленьких бретонських сіл зі своїм ритмом і зі своїми традиціями. Для доньки це чудове навчання, це нагода побачити інший світ, повчити французьку історію, культуру, мову не за партою, а в реальному житті.
Якби ваші канікули були французьским фільмом, то щоб це був за фільм?
Це був би набір короткометражок. Певне за жанром -кіноальманах. І кожен з режисерів зняв би свою окрему закінчену історію. Спільним було б лиш місце зйомки. Щось на кшталт відомих збірок про Париж та Нью-Йорк, тільки я б назвала «Бретань, я люблю тебе!»
